Упродовж 2021 року до Верховної Ради України надійшло 395,114 тис. пропозицій, заяв і скарг громадян, що на 243,930 тис. (у 2,6 раза) більше, ніж 2020 року. Зростання загальної кількості звернень до парламенту відбулося за рахунок збільшення на 145,984 тис. (у 2,5 раза) кількості звернень громадян, опрацьованих Управлінням з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України, та на 100,148 тис. (у 4 рази) – народними депутатами України. Натомість на 4272 звернення зменшилася кількість пропозицій, заяв і скарг, що надійшли до комітетів Верховної Ради України.

Загалом комітетами Верховної Ради України за звітний період опрацьовано 10,108 тис. листів, у тому числі найбільше:

Комітетом з питань правоохоронної діяльності – 2076;

Комітетом з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів – 1205;

Комітетом з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин – 808;

Комітетом з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування – 742;

Комітетом з питань правової політики – 683;

Комітетом з питань освіти, науки та інновацій – 578;

Комітетом з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування – 544;

Комітетом з питань антикорупційної політики – 531;

Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики – 458 листів.

Депутатськими фракціями і групами у Верховній Раді України упродовж 2021 року розглянуто 4918 пропозицій, заяв і скарг громадян, з них:

депутатська фракція політичної партії "Слуга народу" – 1102;

депутатська фракція політичної партії Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина" – 760;

депутатська фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя" – 748;

депутатська фракція політичної партії "Європейська солідарність" – 685;

депутатська група "Партія "За майбутнє" – 546;

депутатська фракція політичної партії "Голос" – 542;

депутатська група "Довіра" – 535 пропозицій, заяв і скарг громадян.

До керівництва парламенту звернулися 1487 осіб, з них 763 – до Голови Верховної Ради України.

Народним депутатам України направлено 133,338 тис. адресованих їм пропозицій, заяв і скарг громадян, що в 4 рази більше, ніж 2020 року.

Структурними підрозділами Апарату Верховної Ради України розглянуто 246,750 тис. звернень громадян, з яких 242,308 тис. (більше 98 %) опрацьовано Управлінням з питань звернень громадян.

Порівняно з 2020 роком у 3,4 раза зросла кількість колективних звернень до Верховної Ради України – 44,949 тис., що містять майже 130 млн підписів, переважно вірян Української православної церкви щодо окремих аспектів охорони здоров’я та ідентифікації особи.

Збереглася тенденція до подальшого збільшення у пошті парламенту кількості та питомої ваги пропозицій, заяв і скарг, надісланих засобами електронного зв’язку, – 211,719 тис. (54 % загальної кількості кореспонденції Верховної Ради України), тоді як у 2020 році – 54,591 тис. (46 %), у 2019 році – 23,676 тис. (30 %). Водночас дещо зменшилася питома вага пропозицій, заяв і скарг, надісланих на адресу Верховної Ради України поштою (з 45 % у 2020 році до 44 % у 2021 році) та засобами телефонного зв’язку (з 2 % у 2020 році до 1 % у 2021 році), хоча їх загальна кількість порівняно з 2020 роком збільшилася відповідно на 119,571 тис. (у 3,2 раза) та на 2550 (у 2,1 раза). Залишилася сталою кількість пропозицій, заяв і скарг громадян, що надійшли від органів державної влади, інших органів, установ та організацій, – 5096. У зв’язку із запровадженням обмежувальних заходів, спрямованих на запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, звернень, одержаних на особистому прийомі у приймальні Верховної Ради України, не надходило.

У системі "Електронні петиції" на офіційному веб-сайті Верховної Ради України громадянами ініційовано 783 електронні повідомлення, з них 236 після перевірки на відповідність встановленим законом вимогам оприлюднено Управлінням з питань звернень громадян як петиції для збору підписів, 547 – відхилені. Порівняно з 2020 роком кількість таких електронних повідомлень зменшилася майже у 2 рази.

Загалом упродовж 2021 року в системі "Електронні петиції" зареєструвалися 52,379 тис. громадян.

Управління з питань звернень громадян забезпечило розміщення на офіційному веб-сайті Верховної Ради України з урахуванням визначеного законом правового режиму інформації з обмеженим доступом відповідей комітетів Верховної Ради України, органів державної влади на 288 електронних звернень, які були ініційовані громадянами як петиції, але у встановлений законом строк не набрали необхідної кількості голосів на підтримку.

Відповідно до інформації, наданої секретаріатами депутатських фракцій і груп, до народних депутатів України дев’ятого скликання, їхніх помічників-консультантів у виборчих округах за звітний період звернулися 232,209 тис. виборців, розглянуто 101,074 тис. письмових звернень, проведено 16,512 тис. особистих прийомів та 19,136 тис. зустрічей з виборцями.

За інформацією, наданою виконавчими апаратами обласних рад, до місцевих рад, їх виконавчих органів за звітний період надійшло 3177,046 тис. звернень громадян, що на 601,341 тис. (у 1,2 раза) більше, ніж 2020 року. З них 1494,223 тис. звернень (47 % загальної кількості) надіслано поштою, 1035,671 тис. (32,5 %) – подано на особистому прийомі, 194,379 тис. (6,1 %) – отримано засобами телефонного зв’язку, 145,192 тис. (4,5 %) – засобами електронного зв’язку. Дещо зменшилася кількість одержаних колективних звернень – 99,559 тис., які підписали 1 595 624 особи. У зверненнях до органів місцевого самоврядування громадяни порушили 3228,215 тис. питань, що на 495,110 тис. більше, ніж 2020 року.

Найбільше звернень (з розрахунку на 100 тис. населення) розглянуто у Вінницькій (16,5 тис.), Закарпатській (15,8 тис.), Чернівецькій (15,2 тис.), Тернопільській (13 тис.), Київській та Житомирській (по 12,4 тис.), Львівській (12 тис.), Кіровоградській та Рівненській (по 10,1 тис.), Волинській та Харківській (по 9,8 тис.), Івано-Франківській (9,2 тис.), Одеській (8,8 тис.), Полтавській (8,2 тис.), Чернігівській (7,4 тис.) областях. У середньому цей показник по Україні становить 7,7 тис.

Аналіз статистичних даних у регіональному розрізі засвідчує зростання кількості звернень з усіх областей України включно із столицею. Порівняно з 2020 роком найбільше звернень надійшло з м. Києва – 100,670 тис. (+71,230 тис.), Харківської – 44,660 тис. (+32,598 тис.), Одеської – 25,952 тис. (+15,875 тис.), Київської – 23,263 тис. (+15,122 тис.), Полтавської – 21,929 тис. (+18,359 тис.), Дніпропетровської – 21,142 тис. (+15,122 тис.), Черкаської – 16,041 тис. (+11,358 тис.), Львівської – 15,223 тис. (+10,853 тис.) Запорізької – 15,045 тис. (+10,033 тис.), Донецької – 13,538 тис. (+9074), Миколаївської – 11,571 тис. (+9549), Херсонської – 10,866 тис. (+9222) областей.

Серед авторів звернень, які зазначили свій соціальний стан, переважали пенсіонери – 51,692 тис., підприємці – 34,288 тис., робітники – 33,260 тис., безробітні – 17,873 тис., журналісти – 17,078 тис., здобувачі освіти – 16,841 тис., працівники бюджетної сфери – 12,846 тис., пенсіонери з числа військовослужбовців – 6101, служителі релігійних організацій – 5497, державні службовці – 3377, селяни – 1493.

З числа осіб пільгових категорій 29,155 тис. звернень надійшло від осіб з інвалідністю I-III груп, 19,424 тис. – від дітей з інвалідністю з дитинства, 16,935 тис. – від дітей, 12,685 тис. – від переселенців або внутрішньо переміщених осіб, 8807 – від ветеранів праці, 8720 – від учасників АТО/ООС, 8315 – від учасників бойових дій, 6737 – від осіб з інвалідністю внаслідок війни, 6263 – від багатодітних сімей, 4397 – від учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 3498 – від учасників війни, 3433 – від ветеранів військової служби, 3162 – від осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, 2503 – від дітей війни, 2281 – від членів сім'ї загиблого, 2114 – від одиноких матерів.

Упродовж 2021 року у зверненнях громадян до Верховної Ради України порушено 772,499 тис. питань, що на 550,784 тис. (у 3,5 раза) більше, ніж 2020 року. Це пояснюється переважно збільшенням на 175,253 тис. (у 3,2 раза) кількості питань правоохоронної тематики та на 121,153 тис. (у 7 разів) – охорони здоров’я.

Як і в попередні роки, найчисленнішими залишалися питання забезпечення дотримання законності та охорони правопорядку, реалізації прав і свобод громадян, запобігання дискримінації – 258,674 тис. (33,5 % загальної кількості питань, порушених у зверненнях громадян до Верховної Ради України), що на 175,253 тис. (у 3,1 раза) більше, ніж 2020 року.

Серед питань на правоохоронну тематику найбільше (у 6 разів) зросла кількість пропозицій до правоохоронного законодавства – з 14,686 тис. у 2020 році до 89,072 тис. у 2021 році.

Зокрема, дописувачі висловлювалися на підтримку таких законопроектів:

проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Закону України "Про Вищу раду правосуддя" щодо завершення конкурсних процедур на зайняття посад суддів місцевих судів (реєстр. № 4229);

проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо кримінальної відповідальності за адміністративне, економічне, військове, політичне, військово-політичне та інше співробітництво з державою-агресором – колабораціонізм (реєстр. № 5135);

проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо спрощеного набуття громадянства України іноземцями та особами без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України (реєстр. № 5630);

проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за пропаганду відхилень від конституційних норм сім’ї, дитинства, материнства і батьківства (реєстр. № 6327;

проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв’язку із здійсненням спеціального досудового розслідування (реєстр. № 2164).

Надходили масові звернення із запереченнями проти ухвалення таких законопроектів:

проект Закону України про паспорт громадянина України у формі книжечки (реєстр. № 3986);

проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення (реєстр. № 4156);

проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо боротьби з проявами дискримінації (реєстр. № 5488);

проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій виконання зобов’язань (реєстр. № 6208).

Дописувачі активно обговорювали та вносили пропозиції до таких законопроектів:

проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху (реєстр. № 2695);

проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення належного повідомлення учасників судового процесу та направлення копій судових рішень (реєстр. № 4360);

проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення регулювання нотаріальної діяльності (реєстр. № 5644);

проект Закону України про правотворчу діяльність (реєстр. № 5707);

проект Закону України про право на цивільну вогнепальну зброю (реєстр. № 5708);

проект Закону України про обіг цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї (реєстр. № 4335).

Вдвічі збільшилася кількість скарг на дії працівників правоохоронних органів, слідчих, органів дізнання, тяганину зі слідством (з 31,927 тис. у 2020 році до 61,945 тис. у 2021 році) та на дії працівників органів прокуратури (з 10,182 тис. у 2020 році до 21,445 тис. у 2021 році), хоча питома вага таких скарг у загальній кількості питань із забезпечення дотримання законності та охорони правопорядку, реалізації прав і свобод громадян, запобігання дискримінації зменшилася відповідно з 40 % та 13 % у 2020 році до 24 % та 8 % у 2021 році. Продовжували надходити скарги на дії суддів, тяганину в судах, судові рішення та вироки – 17,429 тис., неналежне виконання судових рішень – 9089 тис.

Набули значної актуальності і питання охорони здоров’я – 140,887 тис. (18,2 % загальної кількості питань, порушених у зверненнях громадян до Верховної Ради України), що у 7 разів більше, ніж 2020 року. Переважно порушувалися питання про внесення змін до законодавства – 59,953 тис. та щодо реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я – 54,497 тис., які становлять 82 % загальної кількості питань охорони здоров’я.

Зокрема, громадяни заперечували проти ухвалення таких законопроектів:

проект Закону України про систему громадського здоров’я (реєстр. № 4142);

проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" щодо особливостей організації державного щеплення громадян від захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19) (реєстр. № 4645);

проект Закону України про державну реєстрацію геномної інформації людини (реєстр. № 4265);

проект Постанови Верховної Ради України про особливості поширення на вакцинованих осіб обмежень, встановлених з метою протидії поширенню пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (реєстр. № 6002).

Натомість громадяни висловлювали підтримку ухвалення таких законопроектів:

проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну (реєстр. № 4358;

проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" щодо запобігання дискримінації за ознакою вакцинації" (реєстр. № 5326).

Від громадян надійшло чимало пропозицій до проектів законів України про фінансове забезпечення охорони здоров’я та загальнообов’язкове медичне страхування в Україні (реєстр. № 3464), про внесення змін до Закону України "Про лікарські засоби" щодо державної реєстрації лікарських засобів під зобов’язання (реєстр. № 4613).

Серед питань охорони здоров’я у 2,3 раза збільшилася кількість скарг на дії та бездіяльність працівників охорони здоров’я, неналежне ставлення до хворих – 12,105 тис. (9 % загальної кількості питань охорони здоров’я), що пов’язано з надходженням дублетних звернень до народних депутатів України переважно від мешканців м. Києва. Не залишалися поза увагою дописувачів і питання забезпечення пацієнтів лікарськими засобами – 6697 (5 %).

Спостерігалося також значне зростання кількості звернень з питань соціальної політики та соціального захисту населення – 51,698 тис. (6,7 % загальної кількості питань, порушених у зверненнях громадян до Верховної Ради України), що у 2,8 раза більше, ніж 2020 року. Майже кожне четверте з таких звернень містило пропозиції до соціального законодавства – 12,360 тис.

Зокрема, громадяни висловлювалася на підтримку таких законопроектів:

проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки (реєстр. № 2038);

проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо відновлення дії попередніх редакцій норм зазначеного Закону (реєстр. № 2141).

Багато звернень стосувалися недоцільності ухвалення таких законопроектів:

проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пільг з оплати проїзду та деяких інших пільг (реєстр. № 5651);

проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки волонтерської діяльності (реєстр № 4521);

проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин (реєстр. № 5388);

проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб (реєстр. № 4555).

Кожне п’яте звернення на соціальну тематику містило прохання про надання матеріальної допомоги – 11,694 тис. (23 % загальної кількості питань соціального спрямування). Продовжували надходити звернення з питань призначення, перерахунку, виплати трудової, соціальної пенсії – 5655 (11 %), державної соціальної політики – 5098 (10 %).

Не залишалися поза увагою громадян питання діяльності Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України – 30,391 тис. (3,9 % загальної кількості питань, порушених у зверненнях громадян до Верховної Ради України), що в 1,4 раза більше, ніж 2020 року. З них 58 % стосувалися діяльності єдиного органу законодавчої влади в Україні, його органів, народних депутатів України.

Надійшло багато звернень з питань комунального господарства – 30,099 тис., що у 3,7 раза більше, ніж 2020 року. У переважній більшості це питання плати за житло та комунальні послуги, тарифів на такі послуги – 9279 (31 % загальної кількості питань комунального господарства), діяльності ОСББ, житлових кооперативів – 5368 (18 %), щодо дій та бездіяльності працівників комунальних служб і житлово-експлуатаційних організацій – 4780 (16 %).

Громадяни висловлювали пропозиції щодо внесення змін до законодавства – 3345 (11 %), зокрема, про підтримку таких законопроектів:

проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про ринок природного газу" (щодо спрямування природного газу, накопиченого у неопалювальний період, та вітчизняного видобутку на потреби населення) (реєстр. № 4680);

проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного контролю (нагляду) у сфері житлово-комунального господарства (реєстр. № 4403);

проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо здійснення державного контролю (нагляду) у сфері житлово-комунального господарства (реєстр. № 4404);

проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг (реєстр. № 3613).

Набули актуальності питання діяльності об’єднань громадян, релігії та міжконфесійних відносин – 24,225 тис., що у 18 разів більше, ніж 2020 року. Це зумовлено масовим надходженням колективних звернень вірян Української православної церкви щодо незгоди з нормами Закону України "Про внесення зміни до статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" щодо назви релігійних організацій (об'єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України", Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи". Дописувачі висловлювали підтримку проекту Закону України про Службу військового капеланства (реєстр. № 4626) та заперечували проти ухвалення проекту Закону України про запобігання та протидію антисемітизму в Україні (реєстр. № 5109).

У зверненнях до Верховної Ради України продовжували порушуватися питання праці і заробітної плати – 22,214 тис. (2,9 % загальної кількості питань, порушених у зверненнях громадян до Верховної Ради України), діяльності центральних органів виконавчої влади – 21,473 тис. (2,8 %), фінансової, податкової, митної політики – 20,172 тис. (2,6 %), державного будівництва, адміністративно-територіального устрою – 18,690 тис. (2,4 %), аграрної політики і земельних відносин – 16,410 тис. (2,1 %), діяльності органів місцевого самоврядування – 15,644 (2 %), житлової політики – 15,433 (2 %), діяльності підприємств та установ – 15,352 (2 %), освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності – 13,619 (1,8 %) тощо.

Усі пропозиції, заяви та скарги, що надійшли до Верховної Ради України, розглянуті відповідно до закону. Звернення, що містили пропозиції до законопроектів, які розглядаються Верховною Радою України, вивчені та узагальнені у комітетах Верховної Ради України, надіслані за належністю до відповідних органів державної влади (у тому числі правоохоронних органів), органів місцевого самоврядування.