company logo




15 січня 2024, 11:54

Про звернення громадян до Верховної Ради України у січні-грудні 2023 року

 

Упродовж 2023 року до Верховної Ради України надійшло 555,538 тис. пропозицій, заяв і скарг громадян, що на 72,971 тис. (у 1,1 раза) більше, ніж у січні – грудні 2022 року. Зростання загальної кількості звернень до парламенту відбулося за рахунок збільшення на 39,388 тис. (у 1,1 раза) кількості звернень громадян, опрацьованих Управлінням з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України, та на 39,128 тис. (у 1,2 раза) – народними депутатами України. Натомість на 3249 звернень зменшилася кількість пропозицій, заяв і скарг, що надійшли до комітетів Верховної Ради України, на 2408 – до депутатських фракцій і груп у Верховній Раді України.

Загалом комітетами Верховної Ради України за звітний період опрацьовано 7143 листи, у тому числі найбільше:

Комітетом з питань правової політики – 1545;

Комітетом з питань правоохоронної діяльності – 794;

Комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки – 741;

Комітетом з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів – 692;

Комітетом з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин – 474;

Комітетом з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування – 415;

Комітетом з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування – 372;

Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики – 365;

Комітетом з питань антикорупційної політики – 296 листів.

Депутатськими фракціями і групами у Верховній Раді України упродовж 2023 року розглянуто 2195 пропозицій, заяв і скарг громадян, з них:

депутатська фракція політичної партії "Слуга народу" – 918;

депутатська фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" – 271;

депутатська фракція політичної партії "Голос" – 254;

депутатська фракція політичної партії "Європейська солідарність" – 242;

депутатська група "Довіра" – 213;

депутатська група "Партія "За майбутнє" – 138;

депутатська група "Платформа за життя та мир" – 81;

депутатська група "Відновлення України" – 78 пропозицій, заяв і скарг громадян.

До керівництва парламенту звернулися 979 осіб, з них 499 – до Голови Верховної Ради України Р. Стефанчука.

Народним депутатам України направлено 252,772  тис. адресованих їм пропозицій, заяв і скарг громадян, що у 1,2 раза більше, ніж 2022 року.

Структурними підрозділами Апарату Верховної Ради України розглянуто 293,428 тис. звернень громадян, з яких 291,238 тис. (більше 99 %) опрацьовано Управлінням з питань звернень громадян, що на 39,388 тис. звернень більше, ніж у 2022 році.

Порівняно з 2022 роком на 18,468 тис. збільшилася кількість колективних звернень до Верховної Ради України – 54,030 тис., що містять майже 4,4 млн підписів.

Збереглася тенденція до подальшого збільшення у пошті парламенту кількості та питомої ваги пропозицій, заяв і скарг, надісланих засобами електронного зв'язку, – 447,492 тис. (80,5 % загальної кількості кореспонденції Верховної Ради України у 2023 році), тоді як у 2022 році – 300,913 тис. (62 %), у 2021 році – 211,719 тис. (54 %), у 2020 році – 54,591 тис. (46 %). Збільшилися кількість та питома вага звернень, що надійшли від органів державної влади, інших органів, установ та організацій, – 10,248 тис., що у 3,2 раза більше, ніж у 2022 році (з 0,65 % у 2022 році до 1,87 % у 2023 році). Водночас зменшилися кількість та питома вага пропозицій, заяв і скарг, надісланих на адресу Верховної Ради України поштою, – з 169 тис. (35 %) у 2022 році до 92,295 тис. (16,6 %) у 2023 році, та звернень, поданих до парламенту засобами телефонного зв’язку, – з 7666 (1,6 %) у 2022 році до 4159 (0,75 %) у 2023 році. У зв’язку із запровадженням обмежувальних заходів, спрямованих на запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, та введенням воєнного стану у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України особистих прийомів громадян у приймальні Верховної Ради України не проводилося, а відтак звернень, одержаних під час особистого прийому, не надходило.

У системі "Електронні петиції" на офіційному веб-сайті Верховної Ради України громадянами ініційовано 577 електронних повідомлень, з них 140 після перевірки на відповідність встановленим законом вимогам оприлюднено Управлінням з питань звернень громадян як петиції для збору підписів, 435 – відхилено.

Загалом упродовж 2023 року в системі "Електронні петиції" на офіційному веб-сайті Верховної Ради України зареєструвалися 33,710 тис. громадян, що в 1,8 раза менше, ніж у 2022 році.

Управління з питань звернень громадян забезпечило розміщення на офіційному веб-сайті Верховної Ради України з урахуванням визначеного законом правового режиму інформації з обмеженим доступом відповідей комітетів Верховної Ради України, органів державної влади на 130 електронних звернень, які були ініційовані громадянами як петиції, але у встановлений законом строк не набрали необхідної кількості голосів на підтримку.

Відповідно до інформації, наданої секретаріатами депутатських фракцій і груп, до народних депутатів України дев’ятого скликання, їхніх помічників-консультантів у виборчих округах за звітний період звернулися 142,584 тис. виборців, розглянуто 81,746 тис. письмових звернень, проведено 8839 особистих прийомів та 11 309 зустрічей з виборцями.

Аналіз статистичних даних у регіональному розрізі засвідчує суттєве зростання, порівняно з 2022 роком, кількості звернень з Черкаської – 198,514 тис. (+127,494 тис.), Миколаївської – 24,741 тис. (+13,453 тис.), Одеської – 34,619 тис. (+3,910 тис.), Івано-Франківської – 5,540 тис. (+2,264 тис.) областей та м. Києва – 79,369 тис. (+21,738 тис.). Водночас зменшилася кількість пропозицій, заяв і скарг із Запорізької – 41,706 тис. (-27,997 тис.), Волинської – 4,072 тис. (-11,043 тис.), Київської – 28,899 тис. (-10,916 тис.), Львівської – 11,070 тис. (-6,640 тис.), Кіровоградської – 2,571 тис. (-5,804 тис.), Полтавської – 34,634 тис. (-5,035 тис.), Чернігівської – 2,353 тис. (-4,760 тис.), Дніпропетровської – 15,997 тис.  (-4,221 тис.), Донецької – 7,957 тис. (-2,917 тис.), Харківської – 32,991 тис.  (-2,788 тис.), Закарпатської – 3,634 тис. (-2,086 тис.), Херсонської – 1,931 тис.  (-1,967 тис.) областей.

Серед авторів звернень, які зазначили свій соціальний стан, переважали пенсіонери – 79,333 тис., пенсіонери з числа військовослужбовців –34,268 тис., робітники – 27,116 тис., підприємці – 27,024 тис., працівники бюджетної сфери – 12,915 тис., волонтери – 10,337 тис., служителі релігійних організацій – 9255, здобувачі освіти – 9105, державні службовці – 8378, безробітні – 5254, військовослужбовці – 3714, журналісти – 3036, селяни – 1883, адвокати – 1720, особи, що позбавлені волі або воля яких обмежена, – 1686.

З числа осіб пільгових категорій 75,171 тис. звернень надійшло від осіб з інвалідністю I-III групи, 46,495 тис. – від учасників бойових дій, 26,510 тис. – від учасників АТО/ООС, 24,977 тис. – від осіб з інвалідністю внаслідок війни, 23,703 тис. – від учасників війни, 16,916 тис. – від внутрішньо переміщених осіб, 9103 – від ветеранів військової служби, 5499 – від ветеранів праці, 4308 – від дітей з інвалідністю, 4045 – від дітей війни, 2754 – від багатодітних сімей, 1829 – від учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 1680 – від осіб з інвалідністю з дитинства, 1624 – від одиноких матерів, 1248 – від членів сім'ї загиблого, 223 – від осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, 92 – від дітей, 82 – від Героїв України, 26 – від осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, 23 – від матерів-героїнь.

Всього упродовж 2023 року у зверненнях громадян до Верховної Ради України порушено 1,109,723 тис. питань, що на 43,751 тис. менше, ніж у 2022 році.

У зв’язку з надходженням до Верховної Ради України масових звернень щодо запровадження інституту зареєстрованого цивільного партнерства найчисленнішими були питання забезпечення дотримання законності та охорони правопорядку, реалізації прав і свобод громадян, запобігання дискримінації – 331,505 тис. (29,9 % загальної кількості питань, порушених у зверненнях громадян до Верховної Ради України), що у 1,5 раза більше, ніж у 2022 році.

У 3,2 раза, порівняно з 2022 роком, збільшилася кількість питань про внесення змін до законодавства – 98,764 тис., що становлять 29,8 % загальної кількості правоохоронних питань, порушених у зверненнях громадян до Верховної Ради України. Значна їх частина була і на підтримку, і проти ухвалення проекту Закону України про інститут реєстрованих партнерств (реєстр. № 9103).

Також надходили звернення на підтримку таких законопроектів:

проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944–1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки (реєстр. № 2038);

проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення особам, які були засуджені до довічного позбавлення волі, права на апеляційне оскарження вироку (реєстр. № 5747);

проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо прирівняння карності корупційних кримінальних правопорушень до державної зради на період воєнного стану в Україні (реєстр. № 9659);

проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення свободи від втручання в приватне життя людини (реєстр. № 9623);

проект Закону України про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013);

проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо забезпечення кримінальних проваджень, здійснення яких унеможливлено внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України (реєстр. № 9579);

проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо боротьби з проявами дискримінації (реєстр. № 5488);

проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за зараження інфекційними хворобами або інфікування їх збудниками (реєстр. № 9398);

проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності у сфері керування або експлуатації великотоннажними транспортними засобами, тракторами, самохідними шасі, самохідними машинами, іншими технологічними транспортними засобами, причепами та причіпним обладнання до них (реєстр. № 8194);

проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо особливостей провадження господарської діяльності з надання деяких послуг у сфері енергетики та комунальних послуг в умовах воєнного стану (реєстр. № 9236).

Громадяни заперечували проти ухвалення таких законопроектів:

проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо цифровізації виконавчого провадження (реєстр. № 9363);

проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо боротьби з проявами дискримінації (реєстр. № 5488);

проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань ідентифікації та верифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства (реєстр. № 8151);

проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо оптимізації досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень (реєстр. № 10206);

проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення участі громадян України у здійсненні правосуддя (реєстр. № 4190);

проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо удосконалення порядку залучення громадян України до участі у здійсненні правосуддя та формування списку присяжних (реєстр. № 4191).

Дописувачі також активно обговорювали та вносили пропозиції до таких законопроектів:

проект Закону України про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв'язку з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України (реєстр. № 5456-д);

проект Закону України про внесення змін до частини п’ятої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" щодо усунення невизначеності обов'язків членів органів адвокатського самоврядування стосовно заповнення та подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (реєстр. № 3602);

проект Закону України про суд присяжних (реєстр. № 3843);

проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання розголошенню окремих відомостей у текстах судових рішень (реєстр. № 7033-д);

проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України (реєстр. № 9585);

проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо удосконалення деяких антикорупційних механізмів (реєстр. № 9457);

проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо повороту виконання судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин у сфері публічної служби (реєстр. № 9524);

проект Закону України про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану (реєстр. № 9534);

проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження адміністративної відповідальності за порушення комендантської години в умовах дії воєнного стану (реєстр. № 7553);

проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення ефективності здійснення кримінального провадження та притягнення до відповідальності за корупційні злочини (реєстр. № 10100);

проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо вдосконалення відповідальності за деякі злочини проти основ національної безпеки України (реєстр. № 10136);

проект Закону України про доброчесне лобіювання (реєстр. № 10337);

проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів щодо встановлення адміністративної відповідальності за порушення вимог або невиконання деяких заходів правового режиму воєнного стану (реєстр. № 10195);

проект Закону України про пенітенціарну систему (реєстр. № 5293);

проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах (реєстр. № 10288).

Серед питань на правоохоронну тематику продовжували залишатися актуальними скарги на дії працівників правоохоронних органів та щодо виконання судових рішень, кількість яких порівняно з 2022 роком майже не змінилася – відповідно 39,508 тис. (11,9 % загальної кількості правоохоронних питань, порушених у зверненнях громадян до Верховної Ради України) та 11,439 тис. (3,5 %).

Натомість у 1,2 раза зменшилася кількість скарг на тяганину із слідством, незаконні методи ведення слідства – 28,823 тис. (8,7 %) та у 1,3 раза – кількість повідомлень про порушення законодавства про звернення громадян – 7334 (2,2 %).

Водночас у 1,2 раза збільшилася кількість скарг на дії працівників органів прокуратури – 20,466 тис. (6,2 %), у 1,2 раза – на тяганину в судах – 10,849 (3,3 %), у 4,7 раза – на дії суддів – 10,003 тис. (3%), у 5,2 раза – на судові рішення та вироки – 9018 (2,7 %).

У зв’язку із збройною агресією російської федерації проти України в 1,6 раза, порівняно з 2022 роком, збільшилася кількість питань обороноздатності, суверенітету, міждержавних і міжнаціональних відносин – 210,529 тис. (19 % загальної кількості питань, порушених у зверненнях громадян до Верховної Ради України).

Значної актуальності набули питання щодо Збройних Сил України, їх реформування, переходу до професійної армії – 167,790 тис. (79,7 % загальної кількості питань обороноздатності, суверенітету, міждержавних і міжнаціональних відносин), що у 4,6 раза більше, ніж у 2022 році, та матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України – 12,817 тис. (6,1 %).

Порівняно з 2022 роком у 1,8 раза зросла кількість поданих громадянами пропозицій до законодавства з питань обороноздатності, суверенітету, міждержавних і міжнаціональних відносин – 7336 (3,5 %).

Зокрема, дописувачі висловлювалися на підтримку таких законопроектів:

проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення строків військової служби за призовом під час мобілізації (реєстр. № 9142);

проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо надання права на звільнення з військової служби та відстрочки від призову під час мобілізації особам, звільненим з полону (реєстр. № 8061);

проект Закону України про внесення змін до статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо розширення підстав звільнення з військової служби деяких категорій громадян у період воєнного стану (реєстр. № 8009);

проект Закону України про внесення змін до підпункту "б" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо надання особам з інвалідністю I та II групи права на звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також від військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (реєстр. № 8412);

проект Закону України про внесення змін до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України", щодо поновлення в колишньому військовому званні під час дії воєнного стану (реєстр. № 9316).

Надходили звернення із запереченнями проти ухвалення таких законопроектів:

проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань національної безпеки і оборони щодо зміцнення демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України, удосконалення об’єднаного керівництва силами оборони держави та планування у сферах національної безпеки і оборони (реєстр. № 4210);

проект Закону України про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (реєстр. № 9672).

Громадяни вносили пропозиції до таких законопроектів:

проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо забезпечення кожному права на захист в умовах воєнного стану (реєстр. № 9631);

проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби (реєстр. № 10378);

проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мудрої мобілізації та забезпечення оптимальної боєздатності військових підрозділів під час воєнного стану (реєстр. № 10209);

проект Закону України про внесення змін до статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" (реєстр. № 8177);

проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання питань, пов’язаних із здійсненням заходів правового режиму воєнного стану (реєстр. № 8312);

проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо звільнення з військової служби наукових і науково-педагогічних працівників (реєстр. № 8315);

проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань, пов’язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану (реєстр. № 9342);

проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гідного рівня оплати праці осіб, які виконують обов’язок із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (реєстр. № 9071);

проект Закону України про внесення змін до статті 17¹ Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо обчислення вислуги років за період участі у бойових діях, в антитерористичній операції, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (реєстр. № 9420);

проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо невідкладних заходів посилення спроможностей із кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури (реєстр. № 8087).

Дописувачі активно висловлювалися щодо внесення змін до законів України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України", "Про Службу безпеки України", "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання питань, пов’язаних із здійсненням заходів правового режиму воєнного стану", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов’язок і військову службу".

Непоодинокими були звернення щодо формування та реалізації державної політики в оборонній сфері – 3748 (1,8 % загальної кількості питань обороноздатності, суверенітету, міждержавних і міжнаціональних відносин), міждержавних відносин України – 2650 (1,2 %), державної мовної політики – 1758 (0,83 %), державної політики у сфері національної безпеки – 1231 (0,58 %).

Не втратили актуальності звернення, в яких порушувалися питання охорони здоров’я, – 159,470 тис. (14,4 % загальної кількості питань, порушених у зверненнях громадян до Верховної Ради України).

Майже у 5 разів порівняно з 2022 роком збільшилися кількість та питома вага питань щодо направлення на лікування до медичних установ в Україні та за кордоном – з 22,020 тис. (8 % загальної кількості питань охорони здоров’я) у 2022 році до 109,398 тис. (68,6 %) у 2023 році; у 1,8 раза – щодо роботи МСЕК, визначення групи інвалідності: з 6135 (2,2 %) у 2022 році до 11 112 (6,9 %) у 2023 році; у 1,3 раза – щодо забезпечення лікарськими та медичними засобами: з 6565 (2,4 %) у 2022 році до 8615 (5,4 %) у 2023 році; у 2 рази – щодо дій та бездіяльності працівників охорони здоров’я, неналежного ставлення до хворих: з 3892 (1,4 %) у 2022 році до 7762 (4,8 %) у 2023 році; у 1,2 раза – щодо роботи лікувально-профілактичних закладів: з 4475 (1,6 %) у 2022 році до 5297 (3,3 %) у 2023 році. Натомість у 14,5 раза зменшилися кількість та питома вага питань щодо напрямів формування та реалізації державної політики у галузі охорони здоров’я: з 97,183 тис. (35,5 %) у 2022 році до 6626 (4,1 %) у 2023 році.

Одержано чимало пропозицій до законодавства – 8675 (5,4 % загальної кількості питань охорони здоров’я).

Зокрема, дописувачі висловлювали пропозиції до таких законопроектів:

проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення" щодо заборони новітніх тютюнових виробів, що містять смако-ароматичні добавки (реєстр. № 9227);

проект Закону України про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності для створення умов щодо розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування онкологічних захворювань та посттравматичних стресових розладів, отриманих внаслідок війни (реєстр. № 7457);

проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про лікарські засоби" щодо додаткових заходів із забезпечення населення України лікарськими засобами у період дії воєнного та надзвичайного стану (реєстр. № 7409);

проект Закону України про подолання туберкульозу в Україні (реєстр. № 9147).

Громадяни також надавали пропозиції до законів України "Про психіатричну допомогу", "Про екстрену медичну допомогу", а також щодо законодавчого врегулювання захисту генофонду України шляхом збереження репродуктивного матеріалу захисників України, легалізації медичного канабісу, евтаназії в Україні.

Продовжували надходити звернення з питань соціальної політики та соціального захисту населення – 82,709 тис. (7,5 % загальної кількості питань, порушених у зверненнях громадян до Верховної Ради України), що на 12,877 тис. питань менше, ніж у 2022 році. З них 32,003 тис. (38,7 %) містили пропозиції до соціального законодавства, що у 3,4 раза більше, ніж у 2022 році.

Зокрема, громадяни висловлювалися щодо необхідності внесення змін до законів України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб", "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і тяжкохворими дітьми'', "Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни", "Про пенсійне забезпечення", "Про соціальні послуги", "Про гуманітарну допомогу", "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства" та "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Дописувачі висловлювали підтримку ухвалення таких законопроектів:

проект Закону України про внесення змін до статті 45 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо підвищення розміру пенсій для осіб з інвалідністю (реєстр. № 9389);

проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пільг з оплати проїзду та деяких інших пільг (реєстр. № 5651);

проект Закону України про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення українських свят (реєстр. № 9009);

проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо спрощення процедури присвоєння статусу ветерана (реєстр. № 9141);

проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері соціальних відпусток (реєстр. № 9018);

проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" щодо посилення захисту громадян, які постраждали внаслідок дій держави-агресора (реєстр. № 8367);

проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо підвищення рівня соціального захисту застрахованих осіб та потерпілих внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, особливо осіб з інвалідністю (реєстр. № 9214);

проект Закону України про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення (реєстр. № 2683);

проект Закону України про накопичувальне пенсійне забезпечення (реєстр. № 9212).

Надходили також звернення з пропозиціями і зауваженнями до таких законопроектів:

проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю (реєстр. № 5344-д);

проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо пропорційного обчислення страхового стажу особам, які працювали за межами України (реєстр. № 9453);

проект Закону України про державну ветеранську патронатну службу (реєстр. № 9423);

проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань (реєстр. № 8313);

проект Закону України про внесення змін та доповнень до деяких законів України з метою забезпечення прав учасників війни на біологічне посттравматичне батьківство/материнство (реєстр. № 8011);

проект Закону України про безпеку та здоров’я працівників на роботі (реєстр. № 10147);

проект Закону України про облік осіб, життю та здоров’ю яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (реєстр. № 10256).

Залишалися актуальними звернення щодо влаштування в заклади соціального захисту, діяльності інтернатів, УТОС, УТОГ – 10 484 (12,6 % загальної кількості питань соціального спрямування), отримання соціальних виплат, субсидій – 8315 (10 %), надання пільг особам, які мають на це право, – 5310 (6,4 %), державної соціальної політики – 5297 (6,4 %), реабілітації та соціального захисту осіб з інвалідністю – 5248 (6,3 %), соціального захисту учасників та постраждалих внаслідок АТО/ООС, внутрішньо переміщених осіб – 3832 (4,6 %), визначення соціального статусу (ветеран праці, ліквідатор, учасник війни тощо) – 3621 (4,3 %), надання матеріальної допомоги – 2699 (3,2 %), призначення, перерахунку, виплати трудової, соціальної пенсії – 2483 (3 %).

Не залишалася поза увагою громадян і діяльність Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України – 68,622 тис. (6,2 % загальної кількості питань, порушених у зверненнях громадян до Верховної Ради України). Переважна більшість з них (58,6 %) стосувалися діяльності єдиного органу законодавчої влади в Україні, його органів, народних депутатів України, реалізації Верховною Радою України законодавчої функції, зокрема в умовах воєнного стану.

Дописувачі також надсилали звернення щодо діяльності Кабінету Міністрів України та його членів – 10 740 (15,6 % загальної кількості питань щодо діяльності Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України), суспільно-політичних подій в країні та за кордоном – 5591 (8,1 %), діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини – 3871 (5,6 %), Президента України – 2875 (4,1 %).

У зверненнях до Верховної Ради України також порушувалися питання праці і заробітної плати – 54 177 (4,9 % загальної кількості питань, порушених у зверненнях громадян до Верховної Ради України), комунального господарства – 32 439 (2,9 %), фінансової, податкової та митної політики – 24 387 (2,2 %), освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності – 24 175 (2,2 %), діяльності центральних органів виконавчої влади – 23 381 (2,1 %), діяльності органів місцевого самоврядування –18 165 (1,6 %) тощо.

Усі пропозиції, заяви та скарги, що надійшли до Верховної Ради України, розглянуті відповідно до закону. Звернення, що містили пропозиції до законопроектів, які розглядаються Верховною Радою України, вивчені та узагальнені у комітетах Верховної Ради України, надіслані за належністю до відповідних органів державної влади (у тому числі правоохоронних органів), органів місцевого самоврядування.

 

 

Управління з питань звернень громадян

Апарату Верховної Ради України